Нові процесуальні кодекси: як депутати просунили свої корупційні забаганки

Судова реформа, над якою тривалий час працювали десятки професіоналів, зазнала неприємного удару

Все через бажання окремих народних депутатів протягнути до процесуальних кодексів правки, що грають на руку корупціонерам та злочинцям.

Варто зазначити, що новими кодексами пропонується величезна кількість важливих та необхідних змін. Окрім, власне змін, що ­­­­­­встановлюють чіткі правила для розмежування юрисдикції спорів, запроваджують електронне судочинство, передбачають засоби посилення змагальності сторін й ще багато-багато інших позивних зрушень, кодекси дають змогу почати роботу новому Верховному Суду, що є принципово важливим.

Але навіть всі ці позитивні моменти не дозволили мені проголосувати «за». Адже, на жаль, як і будь-яке важливе голосування в парламенті, це перетворилося на політичні торги.

Одні депутати, користуючись необхідністю прийняття кодексів, не соромлячись, повпихували туди свої нескромні побажання. Інші – валили кодекси під час розгляду і не збиралися голосувати за будь-яку редакцію, про що свідчить збивання навіть поправок, що передбачали порядок набрання чинності процесуальними кодексами. І мало кого цікавила, власне, якість документів.

До другого читання процесуальні кодекси обзавелися надзвичайно суттєвими «доповненнями» від депутатів, що нічого спільного не мають з правосуддям, ніколи б не були підтримані на Раді з питань судової реформи, де, власне, і розроблялися процесуальні зміни, та проти яких виступила професійна юридична спільнота. Натомість профільний комітет ВРУ з правової політики та правосуддя ці дивні нововведення підтримав.

Мова йде про наступні зміни:

1) Поправка про закриття кримінальних справ за спливом терміну розслідування, що обраховуватиметься від моменту внесення даних про злочин в Реєстр і до моменту пред’явлення підозри (для тяжких і особливо тяжких злочинів – це всього 6, для злочинів середньої тяжкості – 3 місяці тощо). Ця норма означає, що правоохоронні органи фізично не встигатимуть з усіма розслідуваннями. Справи закриватимуться, інколи через об’єктивну неможливість зібрати всі докази, необхідні для пред’явлення підозри, а інколи – через свідому позицію слідчих, які зможуть «сприяти» закриттю необхідних кримінальних справ просто чекаючи спливу строку (поправка А.Лозового ).

2) Поправка про проведення експертизи в кримінальному процесі виключно експертами державних спеціалізованих установ. По факту це означає обмеження принципу змагальності й створення монополії для Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підвідомчого Міністерству юстиції України (поправка І.Алексєєва). Це нововведення означає, що встановлення всіх фактичних обставин справи, що потребуватиме спеціальних знань, фактично залежатиме від однієї особи в державі – керівника вказаного інституту.

3) Поправка щодо діючого інституту спеціальної конфіскації.  Позов про визнання необґрунтованими активів тепер не можна буде пред’являти пов’язаним особам. Тобто зливаєш активи на підконтрольну компанію – і до тебе ніяких претензій (поправка О. Долженкова).

Особливої «похвали» заслуговує й спосіб, у який пан Князевич протягнув ці «новації». З початку сесійний зал не підтримав поправки. Перші два пункти я ставила на підтвердження особисто (третя поправка була збита іншим народним депутатом). Зал прислухався до мого виступу та не підтримав їх. До речі, негативний висновок по ним зробив і Ukrainian Bar Association.

Заради справедливості скажу, що Ігор Алексєєв погодився не наполягати на своїй поправці про експертів та не повертатися до голосування, про що він неодноразово повідомив і відповідний комітет, і говорив в сесійній залі. Більш того, окремі представники Народного фронту також були стурбовані цієї поправкою, тому впевнено вирішили її не ухвалювати.

Але голова комітету мав іншу думку й прямо з трибуни оголосив всі ці поправки для переголосування пакетом. Вуаля – і ганебні пропозиції депутатів повернулися в тест змін до Кримінального процесуального колексу.

Що ж, я щиро співчуваю всім тим людям, які витратили купу часу на підготовку змін до процесуального законодавства та які не мають жодного відношення до описаних вище «новел».

Співчуваю Генеральному прокурору, якому тепер не виконати обіцянок по спецконфіскації.

Співчуваю розробникам проектів, які готували документи в контексті судової реформи, а не в угоду окремим політсилам.

Співчуваю Раді з питань судової реформи, яка наполегливо працювала довгий час та точно б не підтримала подібні правки.

Співчуваю експертам, яких позбавили роботи.

Співчуваю правоохоронним органам, чия робота тепер значно ускладниться.

І я співчуваю всім нам, бо винні не будуть притягуватися до відповідальності за вчинення злочинів, принцип незворотності покарання не буде діяти, а значить рівень злочинності в нашій країні буде тільки рости.

Дякую голові Комітету, Опоблоку та окремим депутатам, що позбавили мене та інших колег, які щиро підтримують судову реформу, можливості голосувати за процесуальні кодекси.

Facebook
Google+
http://ptashnyk.com.ua/novi-protsesualni-kodeksy-iak-deputaty-prosunyly-svoi-koruptsiini-zabahanky/
Twitter